Трипільська культура на Городиищині

У різні роки на території району археологи виявили цілий ряд поселень трипільської культури. Це унікальний історико-культурний пласт, який дарує дивовижні відкриття і водночас приховує багато таємниць. Ця культура дістала свою назву від села Трипілля на Київщині. Її вперше дослідив Вікентій Хвойка наприкінці ХІХ ст. Трипільська культура розвивалася переважно на теренах сучасної Правобережної України та Молдови. Трипільці жили 4–6 тисяч років тому.

Вчені поділяють трипільську культуру на три етапи: ранній – 4000–3600 роки до нашої ери, середній – 3600–2800 роки до н. е., пізній – 2800–2000 роки до н. е. Трипільські племена розташовували свої поселення поблизу річок. Наприклад, як у нас – уздовж Вільшанки. Також селилися на високих берегах, де була джерельна вода. Родові поселення налічували по кілька десятків жител та господарських споруд, які розміщувалися кількома рядами або колами. У поселеннях жило кількасот чоловік. Будинки трипільці зводили глинобитні, одно- і двоповерхові. Трипільці займалися рільництвом і тваринництвом. Мали високорозвинену культуру, їх оздоблений самобутнім розписом глиняний посуд нині викликає щире захоплення в усьому світі. Так 2008 року у Ватикані проходила виставка трипільської кераміки ”Велика цивілізація Старої Європи”.

До Всеукраїнського реєстру археологічних пам’яток трипільської культури включені 34 поселення, сліди яких були виявлені на території Городищенського району.

У Городищі виявлені місцезнаходження чотирьох трипільських поселень. У 1970-х роках місцевий дослідник Іван Гуріненко відкрив поселення площею 3–4 га. Розташоване воно на невисокому виступі плато між двома балками (урочище Івани) на південно-східній околиці міста за кутком Покасеве. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи… На початку 1990-х років археолог Олександр Назаров виявив трипільське та черняхівське поселення на південно-східній околиці міста (вул. Чапаєва, пров. Разіна) на похилому мисі берега Вільшанки. Площа становить 15 га. Рятувальні археологічні роботи було проведено 1993 року експедицією Київського обласного відділу охорони пам’яток. Досліджено рештки двох наземних жител… Ще одне поселення знаходиться в північній частині міста (вул. 1 Травня) на виступі лівого берега Вільшанки, обмеженого струмком. Поселення виявили на початку 2000-х років… Тоді ж відкрили трипільське та ранньо-скіфське поселення площею 2–3 га на західній околиці райцентру на схилі плато лівого берега Вільшанки між двох струмків (урочище Дук, Жукові ставки).

трипілля

Три поселення трипільців виявлені у В’язівку. Перше розташоване на лівому березі Вільшанки на північно-західній околиці села. Відоме з 1970-х років, обстежене у 2000 році. На сьогодні воно зруйноване кар’єром… Друге багатошарове поселення за північною околицею села виявлене на правому березі ставка на річці Поволожжя (ліва притока Вільшанки). Площа становить 5–7 га. Будівлі трипільців були сплановані вздовж берега. Виявлено також матеріали черняхівської культури та ранньослов’янського часу… Третє поселення розташоване на першій надзаплавній терасі лівого берега Вільшанки (хутір Заводянка). Відкрите у 1990-х роках.

На західній околиці Буди-Орловецької, на високому плато берега річки Сріблянки, обмеженому яром Божкове провалля, виявлене поселення площею до 30 га. Його місцезнаходження встановили 1969 року, обстежували у 1973, 1974 і 1986 роках. Знайдено подвійну жіночу статуетку, яка нині знаходиться в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею.

У Валяві виявили найбільше в районі трипільське поселення. Його площа близько 100 га! Відоме з 1960-х років. Воно знаходиться на східній околиці села (хутір Чубівка Валявська) по обидві сторони траси Київ–Луганськ. Це на схилі плато лівого берега струмка (ліва притока Вільшанки). Тут було знайдено чоловічу статуетку з реалістичними рисами. Вдивляючись в обличчя древнього зображення, відчуваєш сильне хвилювання, ніби зустрів погляд далекого пращура.

Два поселення виявлені у Воронівці. Перше – за північно-східною околицею села (урочище Любчине), на підвищеному правому березі Поволожжя при впадінні струмка. Площа – 15 га… Друге – на підвищеному березі Вілььшанки, площею 20 га. Пам’ятка відкрита у 1990-х, обстежена у 1999 році.

У селі Дирдине сліди трипільського поселення виявили у 1974 році на виступі плато в урочищі Павленкові Сади.

На північній околиці Зеленої Діброви, на пологому мисоподібному виступі лівого берега річки Ниповки (басейн Вільшанки), знайдено сліди поселення площею більше 13 га. Його виявив місцевий житель Ф.І.Горошко у 1974 році. Це найсхідніша пам’ятка томашівсько-сушківської локальної групи. У 2000 році науковці провели дослідження. Розкопали залишки двох наземних жител площею до 60 кв.м. Одна з хат мала підпіл. Отримані матеріали зберігаються у фондах Інституту археології Національної академії наук України. Нині трипільське поселення знаходиться під забудовою.

На території села Калинівка (куток Підкалинова) поселення трипільської культури виявлене у 1970-х роках.

Трипільське поселення у Ксаверовому займає виступ плато протилежного від центру села правого берега притоки Медянки (урочище Дібровка-Дубове). Відкрито на початку 1970-х років. Площа становить до 100 га. Житла розташовані по колу. Матеріали знаходяться в фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею.

трипілля

Місцезнаходження двох трипільських поселень виявлено у Млієві. Перше відкрите ще 1966 року. Воно розташоване на північно-східній околиці села (урочище Галине і Подол) на високому виступі плато лівого берега Вільшанки. Площа становить 50 га. Планування – у три ряди по колу… Друге поселення є трипільським і ранньослов’янським. Розмістилося на північний захід від села, на хуторі Руденкове, на похилому березі озера і струмка, що впадає в нього. Площа – 5 га. Відкрито у 1973-му, обстежене у 1986, 1997 і 2000 роках.

Ще два поселення пов’язані з Орловцем. Поселення трипільського і скіфського часу рівновіддалене від хутора Покасеве і села Орловець. Знаходиться в урочище Долини-Балки (масив Бражине) на схилі плато, зі сходу і південного заходу обмежене двома балками. Відкрито на початку 1970-х, обстежене 2000 року… Друге багатошарове поселення на плато лівого берега струмка (ліва притока Медянки) в урочищі Гладунівщина, знаходиться на північно-західній околиці села. Культурні шари: трипілля, доба пізньої бронзи та раннього заліза. Відкрито у 1973-му, обстежене у 1990-х роках.

Ще два поселення у 1980-х були виявлені у Петриках. Перше знаходиться у центральній частині села під назвою Вигін (навпроти меморіального комплексу – братської могили жертв Другої світової війни), під сучасною забудовою… Друге розташоване на підвищенні (урочище Бабине Черево), обмеженому річкою Журавкою і струмком, на південний схід від села. Площа становить до 20 га.

У центрі Петропавлівки, на мисі правого берега річки Поволожжя, трипільське поселення було відкрите у 1970-х роках. Обстежувалося у 1990-х роках.

Поблизу Старосілля (хутір Діжова) розташоване неолітичне поселення на правому березі річки Фоса (притока Вільшанки-Росі). Відкрите В.В.Рябчичем у 1980-х роках. З кінця 1980-х розкопки веде О.М.Титова. Зафіксоване сумісне залягання матеріалів києво-черкаської неолітичної культури із керамікою, типовою для пам’яток канівської локальної групи.

У центрі та західній частині Хлистунівки у 1975 році було відкрите трипільське поселення. Точніші координати – високий з крутими схилами лівий берег Вільшанка (урочище Ружанівка). Було обстежене у 1984, 1986, 2000–2003 роках. Площа – 5 га, протяжність по довгій вісі – 1 км. Нині перебуває під забудовою.

Аж три прадавні поселення виявлені у Вільшані. Перше знаходиться у центральній частині селища на мисоподібному виступі плато лівого берега Вільшанки. Площа – близько 30 га. Пам’ятка знаходиться під забудовою з пізнього середньовіччя, більшість об’єктів знищені. Поселення відкрите 1984 року. Розкопки проводилися у 1996–1997 роках. Досліджено два наземних житла, одну землянку, господарчі ями. Заглиблена будівля вірогідно господарського призначення мала овальну форму (7×5 м, глибина до 1,9 м). Матеріали зберігаються у Києві та в музеї історії Вільшани… Друге поселення розташоване на підвищенні правого берега Вільшанки, так званій Бохановій Горі, на південно-західній околиці населеного пункту. Площа – близько 20 га. Пам’ятка відкрита у 1980-х і обстежена у 1997 році… Третє відкрите на хуторі Незаможник (на північний схід від Вільшани) на пологому мисоподібному виступі плато лівого берега річки Журавка (притоки Вільшанки). Площа – більше 20 га. Житла трипільців розташовані концентричними колами. В рядах жител зафіксовані окремі групи – садиби. Поселення відкрите у 1984-му, а розкопки проводилися у 1999–2000 роках. Було розкопано чотири наземних житла, два комплекси заглиблених будівель, один з яких виявився керамічною майстернею, дві господарчі ями. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології та селищному музеї.

Під час наукових розкопок в усіх поселеннях прекрасної та загадкової трипільської культури було виявлено багато красивого, лощеного посуду, розмальованого натуральними або стилізованими зображеннями рослин, тварин, людей, орнаментами. Знайдено чимало керамічних фігурок. Можливо, то були магічні амулети, або просто дитячі іграшки.

0 коментарів “Трипільська культура на Городиищині”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *