Срібна куля для гетьмана

Серед корсунчан зберігся давній переказ про сміливого сподвижника Богдана Хмельницького полковника Івана Золотаренка. Під час війни 1654–1660 років він воював з литовцями на території Білорусі. Його полки здобули Гомель, Чечерськ, Пропойськ, Бобруйськ, Річицю, Мінськ, Вільно. На захоплених територіях Золотаренко заохочував місцеве населення масово вступати у козаки. Особисто очолював окремий загін (своєрідний спецназ), який завдавав особливо відчутних втрат противнику. Через це поширилися чутки, ніби то йому допомагало чародійство й надприродні сили. Тому не брала жодна зброя.

Іван ЗолотаренкоКоли містечко Старий Бихів (біля Могилева) було зайняте козаками, тамтешні ксьондзи вирішили звести зі світу Золотаренка. Вони відлили срібну кулю, написали на ній якісь таємничі літери латинською мовою. Потім підмовили свого органіста Томаша застрелити цією кулею Золотаренка, коли він буде їхати по вулиці. За таку убивчу послугу пообіцяли влаштувати його дітей на навчання у престижні духовні єзуїтські школи. Органіст погодився. Кулю йому подали у срібній церковній чаші. Як справжній кілер, він засів на дзвіниці, дочекався, коли з’явився Золотаренко, прицілився й вистрілив з рушниці. Так син корсунського ювеліра загинув від срібної кулі. Хоча за іншою версією, 17 жовтня 1655 року він був смертельно поранений при облозі Старого Бихова.

Тіло убитого Золотаренка друзі-козаки відвезли на батьківщину, у Корсунь. Під час урочистого відспівування у церкві Святого Миколая, у храмі виникла пожежа. Вихід був лише один. Тому зчинилася паніка й тиснява. В пожежі загинуло 450 чоловік і 2 священика. Ця трагедія довго була у пам’яті жителів Корсуня. А місто тоді вважалося значною фортецею в Україні. Там знаходився арсенал козацького війська. Могила Івана Золотаренка не збереглася.

Його брат Василь брав участь у Російсько–Польській війні 1654-1667 років, відзначився при облозі Смоленська. Після смерті Івана Золотаренка тимчасово виконував обов’язки ніжинського полковника. Був одним із претендентів на гетьманство в Лівобережній Україні. Після ”чорної ради” 1663 року конкурентами був заарештований і страчений.

Їхня сестра Ганна Золотаренко була дружиною Богдана Хмельницького, з яким обвінчалася в Свято-Іллінській церкві Корсуня. Було це у 1651 році. Для неї це вже був другий шлюб, для гетьмана – третій. Ганна швидко оцінила переваги нового життя. Від свого імені видавала універсали на зразок гетьманських, негласно завідувала гетьманською скарбницею, авторитарно керувала сімейними справами родини Хмельницьких. Після смерті чоловіка постриглася в черниці під іменем Анастасії у Печерському жіночому монастирі. А на місці церкви де вони вінчалися, у 1995 році встановили пам’ятний знак.

“Вісник Городищини” № 75 (9949), 27 жовтня 2009 року. 

0 коментарів “Срібна куля для гетьмана”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *