Українські вікінги

Дивізія СС “Вікінг” стала першою дивізією Ваффен-СС, що прийняла під свої бойові прапори іноземців. Там воювали українці, фламандці, голландці, валійці, датчани, норвежці, фіни, естонці… Українці були одними з перших іноземців, що добровільно вступили в дивізію.

ВікінгУкраїнські вояки з’явилися у “Вікінґу” ще в 1939 році. Це були українські втікачі, що скористалися з німецько-радянського договору щодо обміну населенням. Німецька адміністрація відбирала молодих хлопців, переважно блондинів, зростом щонайменше 175 см, і відправляла їх до елітних відділів СС. Українців приймали навіть якщо вони ще не дістали громадянства Рейху. Українці увійшли до складу батальйонів дивізії “Вікінґ”: переважно панцер-гренадерських полків “Germania” і “Westland”. Більшість українських вояків опинилася в піхоті, а деякі – в артилерійських, протитанкових, зв’язкових та допоміжних частинах цих полків.

У 1941 році, коли дивізія “Вікінґ” вступила на українські землі, її ряди знову поповнилися українцями. Тоді голова Львівського СД Кольф проводив секретні расові дослідження, результатом яких українців Західної України, а особливо Галичини, Поділля і Покуття визнали “расово чистими арійцями”. Це відкрило українцям доступ до найбільш елітних частин німецького війська. Коли оголосили набір добровольців – відразу зголосилося понад 2 тисячі юнаків. Частину їх влили до дивізії “Вікінґ”, а решту – до інших дивізій СС.

В боях з Червоною Армією дивізія “Вікінґ” діяла на південній ділянці фронту: Тернопіль, Житомир, Черкаси, Сталіно. З кінця 41-го до весни 42-го вела оборонні бої по річці Дон і Міус. З липня по листопад воювала на Кавказі, на початку 43-го повернулася в Ростов. З березня по вересень 43-го вела оборонні бої в Україні, брала участь в боях за Харків. Потрапивши в оточення під Черкасами, дивізія втратила половину особового складу. В жовтні 43-го була переформована в моторизовану дивізію СС. Після доукомплектування, воювала в Польщі, а в кінці 44-го була направлена в Угорщину, де брала участь в наступі на Будапешт.

Українським добровольцям довелося вести тяжкі бої з червоноармійцями в районі Модлін-Леґіоново, де втратили близько 200 чоловік загиблими і пораненими. 4 листопада 1944 року командир дивізії “Вікінґ”, штандартенфюрер СС Ульріх видав окремий наказ-подяку до українських добровольців. На цьому українських “вікінгів” перевели до складу дивізії СС “Галичина”. Бойовий шлях дивізії СС “Вікінґ” закінчився 5 травня 1945 року.

Один коментар до “Українські вікінги”

1 коментар

  1. Цікава інформація, до речі зустрічається не вперше. Цікаво було б взнати чи немає більш конкретних матеріалів. По деяким даним в 5-ї тд СС “Вікінг” служило до 700 українців. При такій кількості хоча б один та й був би нагороджений Лицарським хрестом, проте в списках особового складу 5-ї тд СС жодного українського прізвища не знайшов. До речі, після Корунь-Шевченківського казан дивізія успішно прорвала оборону військ 47-ї армії (2 БФ) в районі Ковеля, 5-й тп та 5-й ап СС причетні до розгрому 11 радянського танкового корпусу в районі містечка Мацеїв (нині смт. Луків) Турійського району Волині.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *