19. Поетичні присвяти

***

Слово, множене на силу.

Сила, множена на час.

Скільки бід душа зносила?

Скільки бід чекають нас?

А рука міцніша сталі,

а душа – як білий світ.

Скільки слів папером стали,

та не звідали політ.

Ти ж летиш, нехай не в космос,

так, під небом, понад став.

Ти не модний, не для «Космо»,

та давно і міцно став

тим, хто вміє, знає, бачить,

як, чому і що, і де.

В тебе справ такенна пачка

і валізи три ідей…

І душі безмежжя ціле

(чи й безмежжя геть без меж)

Досягни найвищих цілей!

І пірни у щастя теж!

Софія Кримовська

Умань, 28.06.12

***

Дотепних слів щоб вистачало

Писать про жизнь чудних людей

І Городище прочитало

Іще мільйон твоїх статей!

Володмир Горицький

Сміла, 28.07.2012

Моєму другові В.Чосу присвячується.

Коли на серце ляже чорна тінь,

І сонця блиск на світі потьмяніє,

І павутинням обснує липуча лінь,

Я друга зватиму. Усе він зрозуміє…

Коли повстануть грізні сили тьми,

Накинуться, як хижа вовча зграя,

І буду я покинута людьми…

Покличу друга я. Це так допомагає…

Коли в душі співають солов’ї,

І барвами земля навкруг засяє,

І линуть з неба звуки чарівні…

Я друга зватиму. Хай радість розділяє!..

І стане радість більшою у два,

А горе легшим теж наполовину!

Бо дружба справжня, вірна і жива,

Нам до польоту розправляє крила!

 Людмила Тимошенко

Вільшана, 01.08.2012

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини Городищини