16. ”Городищина козацька”: козаки сучасні повертають славу козаків минулого

Городищина КозацькаДо редакції ”Козацького краю” надійшов лист від журналіста, історика і краєзнавця Володимира Чоса. Маючи досвід роботи з багатьма виданнями, пан Володимир високо оцінив ”Козацький край” і запропонував нам ознайомитися з його новою книгою, яка днями побачила світ.

Книга ”Городишина козацька” розповідає про розвідок такого унікального явища, як українське козацтво упродовж XVI-XVIII століть на території сучасного Городишенського району Черкаської області та про збереження лицарських традицій у наші дні. Це вже третя книга Володимира Чоса на історнко-краезнавчу тематику. Цього разу він описує звитягу власне городишенських козаків та визначні події й битви козацької доби, пов’язані з цим краєм, починаючи від 1537 року.

Сторінка за сторінкою автор відкриває перед читачами славне минуле, про яке багато хто із сучасних мешканців Городища і не чув. Про маєток гетьмана Богдана Хмельницького у Млієві. Про часи, коли у Городищі жила донька Хмельницького Олена (дружина гетьмана Правобережжя Павла Тетері) і те, як у неї гостював брат, що постригся у ченці – Юрій Хмельницький. Десь тут – чи просто в домі у сестри, чи по дорозі з Городища до монастиря у Смілі, його схопили королівські солдати і в кайданах відправили до Польщі.

Автор ”Городищини козацької” з точністю до метра вказує читачам місцину у сучасному Городищі, де височіла козацька сторожова вежа. Так само точно вказує місце, де був міський замок. Влітку 1664 року солдати полковника королівського війська Польщі Себастьяна Маховського тримали тут оборону від запорозьких козаків під проводом легендарного Івана Сірка – у тому бою раніше ”залізний” перед кулями й шаблями Сірко отримав серйозне поранення.

Володимир Чос припускає: замок у Городищі збудував відомий французький інженер на службі польському королю – Гійом Боплан. Автор ”Городищини козацької” наголошує: рештки земляних замкових вали і нині можна побачити за будівлею районного будинку зв’язку. В Городищі залишилося не так багато місць, де помітні сліди козацької епохи. Але хто знає, скільки ще загадок таїть ця земля? В усякому разі, не так давно з дна річки Татарки, що впадає у Вільшанку, дістали розривне чавунне ядро, яке просвистіло і гепнуло тут більше аніж триста років тому. Знайшли і сокиру та алебарду, а ще – козацьку люльку.

Сміливо можна сказати, що нині городищани зробили для себе ще одне справжнє відкриття – книгу Володимира Чоса. Варто відзначити, що вийшла вона за підтримки сучасних козаків – а головно Сергія Ковели, отамана Городишенського козацького полку Імені Максима Кривоноса.

Ігор АРТЕМЕНКО

Газета “Козацький край” № 17 (17), 29 листопада 2011 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини Городищини